У мене є той, кого я повинна захищати...
А вчора ми святкували мій День народження =)
Я не сподівалася, що про нього взагалі хтось згадає, але... зранку прокинулась від того, що хтось стукав у двері. Відчиняю - ... Мустанг. З дивною усмішкою на вустах і букетом троянд.
- З Днем народження, старший лейтенанте ! – він жартома віддав мені честь і простягнув букет.
- Дякую... – я ледь зніяковіло усміхнулась у відповідь, переступаючи з ноги на ногу.
- Е-е-е... тут така справа... – Рой раптом озирнувся, наче чекав чогось.
- Що ?
- Ну... – він втупився в протилежний кінець коридору і повторив голосно та невдоволено : - НУ !
Раптом почулись кроки і перед моїми дверима з’явились Фьюрі і Фарман, тягнучи велике... м’яке крісло !
- Відійдіть, будь ласка !.. – Фьюрі усміхнувся, - Ми занесемо... всередину.
- Що це таке ? – мої очі, мабуть, округлились до неможливості.
- Що ? Де ? А... це... Ну. ти ж скаржилась, що у тебе мало крісел, коли ми з Хавоком приходили в гості востаннє ! – Рой розсміявся. – Це лише початок !
Я притулилась спиною до стіни і повільно сповзла на підлогу.
Повз мене мирно шпацирував Хавок, несучи дзеркало розміром з мої вхідні двері.
- Це додаток, - пояснив Полковник. – До оцього, - він кивнув і я з жахом побачила Бреду і Броша, які ледве тягнули величезний гардероб.
- Куди поставити ? – прошипів сержант крізь зуби.
- Та... куди хочете...
- Я подумав, - Рой примружив очі, - що вам, лейтенанте, можна трохи урізноманітнити форму одягу... Відчиняйте !
Я натиснула на ручку шафи і... на мене звалилась ціла купа коробок і пакетів.
- Ой... вибач ! – Полковник заходився мене розгрібати. – Я ж наче все поскладав... – він тицьнув якусь коробку мені в руки. Там була міні-спідниця. – Сам вибирав !..
- Я здогадалась...
- Розійдись ! – в мою квартиру влетів Армстронг, несучи під пахвою... двоспальне ліжко !
Я зненацька подумала. що не переживу цього Дня народження.
- Навіщо це ВСЕ ?!
- Як – навіщо ? Тепер ти нарешті викинеш ту кушеточку, яку ти називаєш ліжком ! На ній навіть лежати неможливо, - Мустанг награно пересмикнув плечима. – пружини впиваються в спину !
Наче по команді, Хавок, Бреда, Армстронг та інші обернулись до нас зі здивуванням на обличчі.
- А що я такого сказав ? – Полковник безневинним тоном відповів на їхнє здивування.
Хавок пирхнув.
Я стиснула кулаки.
- Добре, а навіщо МЕНІ – таке ліжко ? Воно займе всю спальню !
- Ну, зате воно пригодиться не лише тобі ! – Рой кахикнув, чим викликав приступ сміху у всіх, окрім мене. – А тепер – ходімо !
- Куди ? – поправив окуляри Фьюрі.
- Як куди ? На роботу ! Кроком руш ! – Мустанг з напускною серйозністю випровадив усіх геть, щоб дати мені шанс нарешті переодягнутись у мою форму...

***

Я думала, що у Штабі буде спокійніше =)
Дарма =)
Над кабінетом Мустанга висів баннер з надписом : „Happy birthday, dear Riza !” і весь Штаб уже довідався про мій День народження =)
І решті дня замість того, щоб займатися справами, ми дружно їли завчасно куплений мною торт, виголошували тости з чашками кави (спиртне у Штабі заборонено) і загалом веселились 
Після закінчення робочого дня було вирішено купити шампанського та влаштувати невелику вечірку. Для цього свою резиденцію нам благородно „позичили” Армстронг =)
Коротше кажучи, я давно так не веселилась, дуже давно !
Після енного бокалу шампанського, пам’ятаю вечір лише уривками...

Уривок № 1
Сад Армстронгів. Я і Рой. Десь здалеку долинає музика.
- Різ... ну, з Днем народження !
Моє волосся акуратно відгортають і защіпають щось на шиї.
Кулончик.
Маленьке серце з вигравіруваними на ньому буквами : F.M.D.R.
- F.M.D.R. ? – дивуюсь я.
- For my dearest Riza.
Усмішка.
- І що це ?
- Подарунок.
- А все решта ? Меблі ? Вечірка ?..
- Хм... а все решта – це так, аперитивчик.
- Аперитивчик... – повторюю, не перестаючи усміхатись. – А що буде на десерт ?..
Ні, таки забагато випила =)

Уривок № 2
Усі прощаються, розходяться додому... Вже поза третю ночі... Чую голос Армстронга :
- Може, вам машину позичити ?
- Машину ? – сміється Рой. – Ви гляньте на мого водія !
Чиясь рука опускається на плече.
- Доберемось... До завтра !
- До завтра ! – киваю теж майору і шепочу : - Знаєш, той останній бокал був явно зайвим...
- Знаю... – Рой зітхає. – Ходи вже сюди... Як подяка за ту чашку кави... І хто тут чий підлеглий ?..
- Не знаю... – я вибираюсь на спину Мустанга і обхоплюю руками його шию... – Я важка ?
- Як сто Армстронгів !...

Уривок № 3
Прокинулась я оце щойно – на подарованому ліжку і перше, що побачила :



Ага...От і моя улюблена кушетка згодилась. Мабуть, ще Арно її викидати.
Потягуюсь. Позіхаю... Треба вставати, будити Роя і Хаята. Треба їх обох нагодувати...
Зітхаю.
Минув мій найкращий День народження !
Голова розколюється.
Нічого...
Швидко схоплююсь на ноги і помічаю, що кулончик ще досі на шиї – не загубився, а то я переживала...
F.M.D.R.
For my dearest Riza =)
А можна розшифрувати і по-іншому :
From my dearest Roy...

Ледве стримуюсь, щоб не розтріпати його волосся. Але нехай спить... Йому ж ще сьогодні меблі тягати – вчора ж їх так і не розставили нормально ! А ще я взяла у Вінрі новий рецепт – треба, щоб хтось ризикнув його про дегустувати...
Усміхаюсь. Нахиляюсь до сплячого Роя і ледь-ледь торкаюсь вустами до його чола.
- Спи, спи...
Піду я готувати сніданок...


@музыка: Ame no Hiwa ))

@настроение: після вчорашнього )))

Комментарии
21.12.2007 в 16:12

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
Йому ж ще сьогодні меблі тягати – вчора ж їх так і не розставили нормально !
Вот так всегда... Чтобы старший лейтенант - и не припахала к работе? :)
21.12.2007 в 20:45

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris О, проснувся ! )) *розпливлася в усмішці* Та яка тут робота ? Ідея-то ваша була ! ))!*тикнула перед ніс тарілочку зі сніданком*
21.12.2007 в 21:26

Какие дешёвые нынче люди пошли!... (С) Просто встань и иди... у тебя ведь очень красивые ноги... (С) ЖНЕЦ ДОЛЖЕН ЛЮБИТЬ СВОЙ УРОЖАЙ (С)
RizaHawkeye
Замечательный Денб Рождения! ;-) ;-) ;-)
22.12.2007 в 03:28

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
RizaHawkeye
- О, самостоятельно приготовленный Ризой завтрак! Мечта...
Мысленно: насколько я помню, до такого не снисходила ни одна девушка, в чьём доме я когда-либо просыпался... С другой стороны, ни у одной девушки мне не приходилось потом таскать мебель.
- Старший лейтенант, я вам уже говорил, что вы уникальны?
22.12.2007 в 15:06

У мене є той, кого я повинна захищати...
Иллара І я так думаю ! )))
22.12.2007 в 15:07

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris Унікальна ? *здивовано* ЦЕ на вас сніданок так вплинув ? *усіміхнулась приязно*
23.12.2007 в 00:44

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
здивовано* ЦЕ на ва ніданко так вплинув ? *усіхнулаь приязно*
Эм... переведи, пожалуйста. :)
23.12.2007 в 11:43

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris Гомен, гомен... Це клава погано працювала. от всі букви і "поїло"
"удивленно "ЕТО на вас так завтрак повлиял ?" улыбнулась приветливо" ))
24.12.2007 в 02:37

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
RizaHawkeye
*С совершенно невинным видом*
- Конечно. Никогда не говорю девушкам комплименты на голодный желудок.
*Доедая завтрак*
- Кстати, нам пора в Штаб.
"Может, хоть так удастся отмазаться от таскания мебели? Я ей что, Армстронг?"
25.12.2007 в 13:53

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris Ага... пора, - глянула на годинник і вийшла в коридор, в пошуках своєї форми. - Полковник, все-таки будьте такі добрі... "Ну що... примусити його тягати шафу і крісла ???" - усміхнулась краєчком вуст. - Будьте такі добрі, прийдіть до мене сьогодні ввечері... з Армстронгом чи ще зк имось - і розставте на місця все оце ... - акуратно просуваючись поміж наставленими абияк кріслами повернуалсь в кімнату...
"І де ж це моя форма ???"...
25.12.2007 в 15:53

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
*С тяжким вздохом*
- Что не сделаешь для такой девушки... Вьёте из меня верёвки, старлей.
"Надо будет и правда прийти вместе с Армстронгом. И сидеть смотреть, как он двигает мебель. Правда, от его лекций о здоровом образе жизни с наглядными примерами потом не отвертишься... Но это лучше, чем надрываться самому. А идея спрятать Ризину форму в ванной была хороша. Пока она её ищет, можно будет полюбоваться..."

25.12.2007 в 16:03

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris *Помітила на собі заціквлений погляд Полковника і заметущилась в пошуках уніформи ще сильніше...* " Все-таки ходити в одній піжамі і по квартирі на очах свого начальника.... "
25.12.2007 в 16:06

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
*Мысленно торжествую*
"Ксо, как она мило краснеет! Интересно, на ней всегда такая тонкая пижама? Или исключительно ради меня? Ладно, если не найдёт форму - скажу..."
25.12.2007 в 16:09

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris - Полковник !.. - я помітила. що його погляд вже блукає далеко не по моєму обличчю і густо почервоніла. - Ви б краще допомогли мені знайти форму ! Інакше ми запізнимось до Штабу і...
25.12.2007 в 16:14

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
*Каваюсь на покрасневшую Ризу*
- Если мы опоздаем в Штаб вместе, нас поймут. А помочь вам искать форму... Эх, ладно уж.
*Иду в ванную, позвращаюсь отуда с Ризиной формой на плечиках, аккуратно отглаженной*
- Какой прекрасной картины вы меня лишаете, старший лейтенант.
"Так, хватит. Не стоит слишком форсировать"
25.12.2007 в 16:17

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris - Я не картина, а людина ! Дякую ! - я ривком забрала форму і побігла переодягатись, все ще червона від сорому.
"І звідки це Рой знав, де моя форма ??"
25.12.2007 в 16:24

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
*Сижу довольный произведённым впечатлением*
25.12.2007 в 16:31

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris *визирнула з іншої кімнати вже у синій уніформі, проте все ще з рум,янцем на щоках, поправляючи комірець*
25.12.2007 в 16:46

Я тебе оставляю тенёта судьбы, я себе выбираю дорогу огня!
"Мне что, девушек мало? Нет, это действительно нечто особенное..."
*Встаю, накидываю китель*
- Поехали. Я сам поведу.
25.12.2007 в 16:51

У мене є той, кого я повинна захищати...
Flame of Amestris *здивовано*
- Ну... добре... Моя голова так болить, що я краще не сідатиму за кермо... - усміхаюсь знічено.
"Рой такий милий сьогодні..."
28.12.2007 в 13:52

Не такий страшний вовк, як його малюють!!!
Це просто супер. В мене бракує слів щоб виразити свої враження після прочитаного.
28.12.2007 в 19:25

У мене є той, кого я повинна захищати...
DNAngel еее.... ти ВСЕ осилив ? Ня, респект ! ))) Я дуже рада, що сподобалось ! ))) Маю тепер стимул писати далі...

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail