У мене є той, кого я повинна захищати...
Сьогодні я прокинулась в поїзді - наближався ЦЕнтрал.
Я позіхнула, визирнула у вікно і... подумала, щодосі не прокинулась, але в цей момент поїзд сильно струсонуло і з верхньої полиці мені прямо на голову упав чемодан. Біль був реальним. Отже, Він теж був реальним... СНІГ...
За вікном - скільки сягав зір - простягнувся світ, закутаний білим. Дерева, будинки, вулиці - все було засипане снігом !!!
Красиво...
Срібно-сіре небо опадало міріадами білих-білих кристаликів, а повітря тремтіло від свіжості...
"Нарешті прийшла зима ! - подумалось мені і я усміхнулась - Тепер рукавиці Роя не будуть мокнути від постійних дощів..."
- Централ ! Централ ! - провідник пробігся коридором, стукаючи у двері всіх купе.
Поїзд почав гальмувати...
Цікаво, хто мене зустріне... Рой обіцяв, що попередить когось про мій приїзд. Ну менше з тим... так чи інакше, мені треба щонайшвидше розібратись з архівом.
Накидаю пальто на плечі - поверх воєнної форми, перевіряю, чи зараджені обидва пістолети. Все. Я готова. Кидаю погляд за вікно...
А за вікном - сніг...
Обожнюю зиму....

З ПЕРШИМ СНІГОМ ВАС !!!!!!!!!!!! :snezh: