[RizaHawkeye]

... Дощ...
Ми в ЦЕнтралі...
Вокзал озиваєтсья звичними голосами паровозів...
На мені цивільний одяг (білий плащ і така ж біла сукня). Поруч Рой в синьому костюмі... Мабуть, поясню, як так вийшло...

***
Отож кілька днів тому після того, як я зустріла Еда і він мені повідомив, що варто знайти Рассела Трінгама, я таки потрапила до палатка Мустанга і от що почула від нього :
- Тобі ця ідея не здаєтсья божевільною ? - Рой, недбало закинувши ногу на ногу, посьорбував каву і усміхався.
Він може усміхатись так навтіь, якщо йому загрожує смертельна небезпека... А потмі моментальном оже стати серйозним та так, що ніколи на вгадаєш, чи він зараз торжественми тоном кине якийсь дурний жарт в мою сторону, чи справді буде займатись важливими справами. Хоче хто знає, чи не вважає він свої приколи і жарти - "важливими справами" ?..
Отож, Рой поставив на стіл чашку і запиатльно подивився на мене.
Що ж йому відповісти ?
Так, з одного боку, Ідея Еда Елріка може вирішити все, а з іншого - це безумство...
- Це реально, Полковник !
- В яблучко ! - Рой клацнув пальцями (добре, що без рукавичок).- І я так думаю ! Збирайтесь лейтенанте Хоукай !
- Куди ?
- Їдемо в ЦЕнтрал !
- Хто вас відпустить ? - вирвалсоь у мене. Головнокомандуючий навряд чи захоч евипускати Мустанга з-під свого контролю!
- Уже відпустили ! - усмішка Роя стала ще лукавішою.
- Як ?
Ох, дурне запитання !
- просто... я заявив, що ми їдемо у відпустку !
- Відпустку ? - не повірила я власним вухам.
- ВІдпустку.
- Відпустку ?!
- Не хвилюйся, це не звичайна відпустка... мустанг перехилився через стіл в моєму напрямку. - Головнокомандуючий, звичайно ж був проти нашого відїзду, тому мені довелось сказати йому, що... що у нас з тобою медовий місяць !
- Що ви сказали ? - Я подумала, що зараз знепритомнію.
- Сказав. що ми таємно обвінчались в церкві в сусідньмоу селі і вирішили поїхати на певнйи час... НА місяць, скажімо... щоб...
- Можете взяти Хавока !
- Ображаєш, Хоукай ! - Рой усміхнувся. - з Хавоком - весь медовий місяць ??
- Ви нестерпні. Полковник !
- Знаю... Вибач... - він ратпом встав з крісла і посерйознішав. - Насправді я сказаі. що ми повинні слідкувтаи за одним підозрюваним і тому нас відпустили... А ти що - повірла ?!
- Звичайно ж ні ! - почервоніла я.
І тут Рой розсміявся...

***
Отож, тепер ми стоїмо на вокзалі в Централі, споглядаючи дощ за вікном...
- Треба йти ! - Рой відкриває парасольку. - Хтозна скільки часу ми шукатимемо тут Рассела... Вні переховуєтсья з того часу, як перестав бути Держалхіміком.
- Знайдемо... - усміхнулась я, стискаючи в руці папірчик, списаний рівним почерком Едварда... Адреса Трінгамів...

Comments

[rat on cocaine]

RizaHawkeye а может вам с Роем... правда обручиться?))

[RizaHawkeye]

Охотник Себастьян Ех... *замріяним тоном*... це було б дуже... *раптом згадала, що йде війна* Боюсь, що тепер трохи не час... Але *на обличчя повернувся замріяний вираз*... хто знає, що там буде в недалекому майбутньому ))