У мене є той, кого я повинна захищати...
... Навіть не знаю, як так вийшло, але нас не засікли... Згадуючи про вечір на прийомі...Все закручується і закручується...
Кілька днів тому Вінрі і Елріки запросили нас до себе з гості на вихідні, в Різенбул... І от я сиджу біля вікна, спостерігаючи за тим, як падає дощ... Срібні крапельки стукотять по черепиці даху, а десь далеко блискавки ротзтинають небеса, як кардіограми... Тут тим не менш, набагато спокійніше, ніж в ЦЕнтралі... Не відчуваєш плину часу, не відчуваєш тривоги і переживань... Здається, що все, почуте нами на прийомі... це просто сон, не більше...
- Різа-сан, - кличе Вінрі, - йдіть до столу ! Вечеря чекає...
- Іду... - Я на секунду повертаюсь до вікна.
Ще один спалах...
І раптом - зовсім поруч.
- Я ж казав. щоб ти не казав, що я такий маленький,я к...
-Ед, заткнись !.. Інакше я твою руку не буду ремонтувати більше !
Я зайшла в кімнату і побачила приблизно таку картину : Ед виривався з рук Вінрі, щоб кинутись на Роя, Рой стояв з насмішкуватим виразом обличчя і надягав рукавички, Вінрі тримала Еда з руки, а Альфонс побіг за бабцею... Чудово.
- Люди, попрошу всіх заспокоїтись і...
Раптом Вінрі відволіклась на секундочку і... тієї секундочки виявилось цілком достатньо, щоб Ед вирвався і з розгону повалив Мустанга на підлогу.
- Заберивсь ! - закричав Полковник, проте сталевий таки міцно вчепився в його ногу і намірявся її в щось перетворити...
- Ідіоти ! - закричала Вінрі, стараючись їх розтягнути в різні боки.
- Малі діти ! - бідкався Ал.
- Так точно... - Я зітхнула, підійшла до столу і сіла їсти свій борщ...