...Вийшла зі Штабу стомлена і розбита... Мустанг уже чекав. Мабуть, треба обговорити щось важливе.
- Ну, і де ми будемо святкувати Новий рік ? – усмішка непретензійно загадкова, очі примружені.
- Знову невдалий жарт, - зітхаю. – Полковник, давайте серйозно.
На мить усмішка зникає з його обличчя.
- Чудово... Ходімо !
***
Зимові вулиці надзвичайні... Пластівці снігу сиплються на землю, виблискуючи в сяйві ліхтарів... Так гарно...
- ...отже, ми маємо зустріти Едварда...
- Так, і передати йому ті списки, які відтворила Шеска.
- І доведеться поїхати з Централу, бо Елрік тут ризиковано з’являтись !
- І кращої нагоди, ніж святкування Нового року, не буде ! Тим більше у новорічну ніч відбудеться нова зустріч Фюрера з представником світу з-за Воріт.
Я на мить зупиняюсь. Здивована...
- Як ?
- Мої джерела інформації надійні ! – Рой кашлянув. – Минулого разу ми підслухали їх на прийомі. Ти спалилась в архівах. Наша відсутність в Централі в такий важливий момент трохи зніме підозру, правда ?
От завжди на все у нього є відповідь !
- Так, так... – погоджуюсь. – Але я трохи зацікавлена цією зустріччю...
- Я тим більше... Якщо пощастить, то Альфонс зможе все дізнатись... Пустили чутку, що Елрік-молодший переховується в лісах біля Бріггсу – хто очікуватиме його в Централі та ще й в намаганні проникнути в Штаб ?
- А ви все продумали... – усміхаюсь. – Ну, я тут повертаю наліво ! До завтра, Полковник !
- Я проведу... – він рішуче повертає разом зі мною.
- Ви ж уже сказали все, вам немає сенсу йти зі мною далі ! – поправляю волосся, краєм ока спостерігаючи, чи Полковник ще іде поруч.
- Ну, чому ж так жорстоко, лейтенанте ?
Ця посмішка...
- Очевидно, я мушу змиритись з вашою компанією, - киваю примирливо.
- А я ще зайду на чай !
- Що-о ? Тайса, ви трохи обнагліли...
- Нехай ця чашка чаю буде відплатою за те, що я вас ніс додому, після того, як ви напились...
- Не було такого ! – обурилась. – Я і алкоголь – несумісні речі !
- Ну... – Рой на секунду розгубився. – Ну, тоді нехай це буде аванс... на майбутнє...
- Та добре вже... – я зітхнула втомлено, але відчула, як губи повільно розтягуються у посмішці...